НадзвиЧАЙНО: 48 фактів про чай, яких ви раніше не знали

1

Слово «чай» прийшло до нас з китайської мови, від популярного напою, який стародавні китайці називали «Тей». Але чай не завжди носив відому нам назву. Китайські філософи у своїх творах називали його «тоу», «чун», «тсе», «мінг». Найчастіше використовували слово «ча», що має переклад «молодий листок».

2

Чай є найпопулярнішим напоєм в світі за статистикою. Він посідає перше місце у світі за популярністю, за ним слідує пиво. Лише в Ірландії та Англії пиво все-таки випереджає чай.

3

Незважаючи на те, що «найбільш чайною» країною вважається Англія, там чай не вирощують. В основному його вирощують в Індії, Шрі-Ланці (Цейлон), Китаї і Японії. Саме ці країни мають найбільші чайні плантації.

4

Чай корисний для імунітету, так як містить в собі багато антиоксидантів. При вживанні в розумних межах, він помітно поліпшує стан імунної системи організму, допомагає в профілактиці серцево-судинних захворювань і раку. Чай є дуже корисним для людини: він успішно бореться з канцерогенами в нашому організмі, покращує роботу серця і судин.

5

Любитель чаю рідше стикається із карієсом, оскільки фтор, що міститься в напої, зміцнює зубну емаль. Єдине «але»: щоб чай допомагав вашим зубам, його треба пити без цукру і не заїдати нічим солодким.

6

Слово «чайові» походить від англійського слова «tips». В Англії у 18 столітті чай пили в особливих «чайних садах». В таких садах розташовувалися столики, на яких красувалися невеликого розміру коробочки з написом «T. I. P. S.» To Insure Prompt Servise – що перекладається, як «забезпечення швидкого обслуговування». Коли гість бажав гарячий чай швидко, йому потрібно було кинути в коробочку монету.

7

У 1904 році Томас Салліван випадково винайшов чайний пакетик. Спочатку він використовував тонкі шовкові мішечки чисто для зберігання чаю, так як це обходилося набагато дешевше, ніж залізні банки. Але коли один з клієнтів випадково впустив такий пакетик в воду, було виявлено, що виходить точно такий же чай, як і після звичайного заварювання. Після цього шовк замінили на ще більш дешеві матеріали.

8

У зеленому чаї міститься на 50% більше вітаміну C, ніж в чорному чаї.

9

Довгий час існувала думка, що з різних рослин виробляють різні сорти чаю. Адже китайці суворо зберігали секрет його виготовлення. Насправді все набагато простіше – сорти зеленого та чорного чаю роблять з однієї рослини, яка називається Camellia Sinensis.

10

Чай найкраще заварювати в порцеляновій або іншій посуді, і ні в якому разі не в металевій. Пити чай також найкраще з фарфорового посуду. Хоча скляний посуд (склянка) теоретично також придатна, але практично – не настільки зручна.

11

У 1904 році Річард Блечінден ввів таке поняття, як охолоджений чай. У США з того часу у вигляді готового охолодженого напою продається до 80% чаю.

12

Англійські аристократи оцінили не тільки смак і лікувальні властивості чаю. Виявляється, вони настільки захопилися чаюванням, що практично перестали вживати алкоголь.

13

В японській мові для таких понять, як «чай» і «вія», використовується одне і те ж слово. В Японії існує легенда, яка свідчить про те, що чайне дерево виросло нібито з вій молодого Будди. Для того, щоб не спати під час нічних церемоній, Будда відрізав собі повіки і закопав їх у землю, з якого проросло чайне дерево.

14

Не відразу люди зрозуміли, що чай необхідно заварювати і пити. У той час, коли чай тільки завезли в Європу, на королівському прийомі подали салат, зроблений з чайного листя. Блюдо гості з’їли, адже ніхто не бажав здатися неввічливим.

15

Європі потрібно було постачати чай морем. Дорога довга, тому запаси часом псувалися. Моряки не знали, що треба робити, щоб чай не псувався при перевезенні у трюмах. А вся справа в тому, що листя чаю потребує свіжого повітря.

16

Чайний кущ – вічнозелена рослина. У висоту може досягати до 10 м, якщо буде рости в дикій місцевості. Тривалість життя чайного куща може становити 100 і більше років, але період його використання для збору листя не більше 50 років.

17

Перша згадка про чай датується IV ст., хоча багато вчених стверджують, що чай з’явився набагато раніше в Східній Азії. Для його приготування в той час використовували апельсини, м’яту, імбир і цибулю, хоча застосовувався він виключно в медичних цілях. Зараз вам навряд чи чай пропишуть як ліки, але в народі досі застосовують компреси з міцного чаю для зняття жару і болю при сонячних опіках або при запаленні вік.

18

Найдорожчий чай «Да Хун Пао», його ціна за підсумками аукціонів, що проводяться в Гуанчжоу та Гонконгу склала 685 000 доларів за кілограм.

19

Використані чаїнки можна застосовувати для усунення запахів у холодильнику, до того ж це дуже гарне добриво.

20

Кожного року у світі вирощують понад три мільйони тонн чаю, завдяки цьому кожного дня люди купують близько трьох мільярдів чашок цього прекрасного напою.

21

Кофеїну в чаї міститься в два рази менше, ніж у кави, до того ж з чаю можна видалити його на 80%, достатньо лише залити чай окропом, витримати 30 секунд і злити воду, після чого знову залити окропом і настояти 5 хвилин.

22

Для виготовлення чорного чаю, чайні листки піддають ферментації, або окисленню. Під дією кисню листя темніє та набуває специфічного смаку та аромату. Натомість зелений чай лише пропарюють, завдяки чому в ньому зберігається значно більше вітамінів.

23

Найбільш популярний чай в світі – чорний.  Його частка у світі – понад 75%. В Китаї чорний чай називають червоним.

24

За допомогою чаю фарбують тканини та маринують м’ясо, чай використовують в косметології та як добриво в садівництві.

25

Колись в чашку перед чаєм наливали невелику кількість молока. Це робилось для того, щоб захистити тоненький та крихкий фарфор. Звісно сьогодні мало хто п’є чай з тендітних фарфорових чашок, а от традиція пити чай з молоком залишилась, багато хто полюбляє такий незвичний напій і сьогодні.

26

Якщо ви купили відмінний чай і хочете насолоджуватися ним якомога довше, пам’ятайте, що навіть висококласне чайне листя втрачає свій смак і аромат через рік. А ще воно дуже боїться світла і вологи. Не любить чай і сусідства з іншими продуктами або приправами, тому для його зберігання краще вибрати окреме місце, а не тримати його поруч з крупами чи спеціями.

27

Не зважаючи на попередній факт, древні китайці вважали, що чай необхідно витримувати принаймні рік, для того щоб він досягнув необхідну консистенцію.

28

Якщо про користь зеленого чаю знає чи не кожен, то про оздоровчі властивості білого чаю – відомо мало кому. Річ у тім, що білий чай проходить найменшу обробку і відповідно містить найбільше антиоксидантів, тобто корисних речовин. Також вживання цього чаю знижує кров’яний тиск, рівень холестерину, є профілактикою раку, зберігає зуби та ясна міцними, а шкіру – здоровою.

29

Покласти в чай шматочки лимона першими здогадалися в Росії.  А якщо пити чай з нарізаним листям лимону, то не буде відчуватися кислота, буде тільки сильний аромат лимону.

30

Сьогодні в світі існує 1500 сортів чаю.

31

Творцем чайного бренду «Ліптон» є — Томас Ліптон. У Великобританії, до 1980-х років існувала мережа супермаркетів «Ліптон» (засновником якого був той же самий Томас Ліптон). У 1880 -х роках, чай був не таким дешевим товаром, через це Томас Ліптон знизив ціни на свій чай в двічі нижче, ніж у конкурентів, і викликав ажіотажний попит.

У 1890 році, чай Ліптон вже був зареєстрований в якості торгової марки (в тому році Томас Ліптон придбав землі під власні чайні плантації на Цейлоні). За часів Першої світової війни, чай Ліптон поставлявся в армію у вигляді пакетованого чаю. Найстарішою маркою чаю Ліптон є — Lipton Yellow Лейбл (його впізнаваний логотип зберігся з 1890 року).

32

В Сибірі до початку 19 століття кубики чаю використовувались в якості грошей.

33

Найпівнічніша у світі ділянка чаю знаходиться в Україні на Закарпатті. Чай експериментально почали вирощувати на Закарпатті у 1949 р. Була закладена плантація в 2,5 гектари, яка дала добрий урожай. З метою охорони цієї плантації створено заказник місцевого значення «Широкий». Найкраще акліматизувалися в умовах Закарпаття краснодарські та грузинські сорти чаю. Це найпівнічніша ділянка чаю у світі. Але промислового вирощування чаю до початку XXI ст. тут так і не організовано.

34

У Китаї під час сватання наречений і наречена дарували один одному чай у знак вірності даному слову. Цей звичай пов’язаний з однією цікавою властивістю чайного куща – він не переносить пересадки.

35

Чай не можна кип’ятити: аромат випаровується разом з парою.

36

Байховим в торгівлі називають розсипні чаї. Назва чаю «байховий» з’явилася у нас давно. Вона походить від китайського «бай хоа», що означає «біла вія». Китайці називали так один з компонентів розсипного чаю – тіпси, тобто бруньки, які ледь розпустилися. Вони додають чаю витончені аромат і смак.

37

Дуже міцний і солодкий (з цукром) гарячий чай з молоком – протиотрута при отруєннях алкоголем, наркотиками, лікувальними препаратами (наприклад люміналом).

38

Сік свіжого чайного листа, екстракт чаю або розтертий в порошок сухий чай можуть служити засобом від опіків.

39

Жування сухого зеленого чаю добре допомагає від нудоти і при сильних позивах на блювоту у вагітних жінок, при закачуванні в автомашині і при морській хворобі.

40

Нерідко в старовинних книгах можна зустріти дивну вказівку: чай – снодійний засіб. Так, чай може діяти і як снодійне, але в залежності від того, в яких кількостях, в якій концентрації він буде використаний. Зазвичай такий вплив надає більш ніж десятикратна доза чаю (в обсязі склянки, звичайно, а не десяти склянок чаю).

41

Чай сприяє засвоєнню їжі, надзвичайно полегшує процес травлення, створює умови для його правильного перебігу, запобігаючи тим самим захворюванням травних органів. Ось чому настільки корисно пити чай після їжі, особливо після жирної, м’ясної і важкої їжі.

42

Чай чудово діє на кору головного мозку, завдяки вмісту в ньому ксантинів – саме вони і дають основний стимулюючий ефект, викликають легкість і швидкість мислення.

43

Чай вживають в їжу не тільки як напій. Існує квашений чай «леппет-зі». Готовий продукт являє собою слабо злежалу, злегка вологу масу природного зеленого кольору (але швидко темніє від зіткнення з повітрям, так як при цьому відбуваються процеси окислення). Безпосередньо перед їжею масу «леппет-зі» варять 1-2 хвилини в киплячій підсоленій воді, а потім вживають в їжу як салат, присмачуючи його рослинним маслом, часником, креветками і т.п. 

44

Ще в кінці XIX століття вважали, що чай складається з чотирьох-п’яти основних речовин, то тепер в чаї налічують десятки одних лише великих груп речовин, кожна з яких включає безліч складних і простих елементів. Загальну кількість вхідних в чай ​​хімічних речовин і з’єднань поки ще неможливо підрахувати, двадцять – двадцять п’ять років тому їх налічувалося близько 130, а в цей час виявлено вже близько 300, причому 260 з них вже вдалося ідентифікувати, тобто розкрити їх формулу.

45

​​Для заварювання чаю найкраще застосовувати воду, захоплену на самій межі кипіння. Перекипіла вода псує чай, надає напою жорсткісті і робить його порожнім. Такий чай повністю втрачає свій аромат, смак і корисну дію на наш організм.

46

Гуанін, один з алкалоїдів чаю, названий так, тому що зазвичай цей алкалоїд міститься в пташиному посліді – гуано.

47

Монголи п’ють чай з козячим, овечим, кобилячим, верблюжим молоком. З топленим салом, маслом, борошном, сіллю. Іноді додають чорний перець (один горошок на склянку).

Калмики додають в чай ​​лавровий лист, мускатний горіх, гвоздику. Узбеки п’ють чай з перцем і називають його «мурчіт чой». Його готують як звичайний чорний чай з додаванням на кожну чайну ложку сухого чаю двох горошин чорного перцю (роздавлених). Додають мед.

Англійці строго дотримуються правила наливати чай в молоко, а ні в якому разі не навпаки. Помічено, що доливання молока в чай ​​псує аромат і смак напою, і тому подібна помилка правильно розглядається англійцями як неуцтво.

В Ірані в чай ​​кладуть корицю і імбир. П’ють гарячим, маленькими ковтками вприкуску з дрібними шматочками колотого цукру. У Туві в фаянсовий розігрітий сухий чайник засипають сухий чай, заливають холодною водою і відразу ж засипають жменькою дрібних розпечених каменів (кварцу, базальтової гальки, які заздалегідь готують і носять з собою в спеціальному мішечку). Потім доливають холодну воду і знову закладають розпечене каміння.

У Польщі чай довгий час застосовували виключно як лікарський засіб, він не набув поширення як напій, і продавали тому виключно в аптеках. Аптекарі і дали чаю назву «хербата» (від «герба»), вважаючи, що чаїнки виготовляють з особливого виду «китайської трави».

48

У в’язницях існує традиція приготування і розпивання дуже міцного чаю, відомого під жаргонним назвою «чифер» або «чифирь». Шкода «чифіря» полягає не тільки в тому, що для його приготування беруть більшу дозу запарюваного матеріалу (сухого чаю), а й головним чином в тому, що цей чай піддають тривалому кип’ятінню і випарюванню, в результаті чого з сухого чаю екстрагуються речовини, нерозчинні в воді при звичайному заварюванні, в той час як всі корисні компоненти чаю з «чифіря» повністю випаровуються або ж хімічно змінюються під впливом кип’ятіння.

У підсумку «чифирь» являє собою концентрат шкідливих алкалоїдів (в їх числі гуанін, а також зруйнований теїн), які в сукупності надають руйнівну дію на центральну нервову систему. «Чифирь» не має нічого спільного з хімічним складом чаю, навіть з дуже міцно завареним.

www.pershyj.com